
Наукові дослідження останніх років все частіше звертають увагу на зв’язок між якістю сну та ризиком розвитку нейродегенеративних захворювань, зокрема хвороби Альцгеймера. Йдеться насамперед про процеси, які відбуваються в мозку під час глибокого сну.
Одним із ключових відкриттів стало вивчення так званої глімфатичної системи — механізму очищення мозку від продуктів обміну. У дослідженні Рочестерського університету, опублікованому в журналі Science (2013), вчені під керівництвом Maiken Nedergaard показали, що під час сну між клітинами мозку збільшується простір, що дозволяє ефективніше виводити відпрацьовані речовини.
Серед них — бета-амілоїд, білок, накопичення якого пов’язують із розвитком хвороби Альцгеймера. Саме його надлишок у мозку розглядається як один із ключових біологічних маркерів цього захворювання.
Подальші дослідження підтверджують, що якість сну має значення не менше, ніж його тривалість. Зокрема, роботи, опубліковані в Nature Neuroscience (2019), показують, що порушення повільнохвильового (глибокого) сну може знижувати ефективність очищення мозку від бета-амілоїду.
Також дослідження Гарвардської медичної школи вказують, що хронічний недосип або фрагментований сон можуть бути пов’язані з підвищеним накопиченням цього білка, хоча причинно-наслідковий зв’язок у людей ще повністю не доведений.
Водночас науковці наголошують, що хвороба Альцгеймера має складну багатофакторну природу. Окрім сну, на її розвиток впливають вік, генетичні фактори, спосіб життя, рівень фізичної активності та інші медичні стани.
Попри це, результати досліджень свідчать: стабільний нічний сон із достатньою кількістю глибоких фаз може бути важливим фактором для підтримки здоров’я мозку. Водночас уривчастий або недостатній сон потенційно може порушувати процеси очищення, які відбуваються під час нічного відпочинку.






