Закарпаття розвиває безбар’єрний простір у громадах і закладах культури

Закарпатська область системно реалізує Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору до 2030 року. До цього процесу долучаються громади, соціально відповідальний бізнес та комунальні заклади.

Про це повідомляє Закарпатська обласна державна адміністрація.

Доступними стають не лише громадські будівлі, а й об’єкти культурної спадщини, серед яких театри, музеї, бібліотеки, освітні та мистецькі заклади. Під час онлайн-зустрічі «Діалог влади та бізнесу» обговорили потреби ветеранів, людей з інвалідністю та інших маломобільних груп, зроблені досягнення та подальші плани.

«Тема безбар’єрного доступу завжди актуальна. Особливо, коли йдеться про забезпечення інклюзивності для наших захисників. Важливо, щоб люди могли безперешкодно відвідувати всі потрібні й цікаві їм локації, зокрема й мистецькі заклади та об’єкти культурної спадщини», — зазначив директор департаменту економічного та регіонального розвитку ОВА Тарас Триндяк.

Для ветеранів та цивільних з інвалідністю в області облаштували безкоштовні адаптовані спортзали, працює інклюзивна автошкола на базі УжНУ, а фахівці з супроводу ветеранів діють у більшості громад, повідомив начальник управління з питань ветеранської політики ОВА Андрій Поляк.

З ініціативи Мінветеранів Кабмін спростив процедуру облаштування елементів безбар’єрного доступу у будівлях, включно з об’єктами культурної спадщини та маршрутами безбар’єрності, розробленими всіма тергромадами Закарпаття, зазначив начальник управління містобудування та архітектури ОВА Микола Пігуляк.

Директор департаменту культури ОВА Євген Тищук додав, що обласні та муніципальні культурні заклади системно облаштовують безперешкодний доступ для працівників і відвідувачів. Маломобільні особи можуть потрапити до глядацьких зал у театрах, деякі вистави мають сурдопереклад або відеотранскрипцію. В обласній філармонії та коледжі ім. Д. Задора працюють гусеничні підйомники. Доступними стали Закарпатський музей народної архітектури та побуту та Ужгородський замок, де перший поверх повністю облаштований для безбар’єрного доступу. У десяти бібліотеках діють прилади для читання для людей з порушенням зору, а в двох обласних книгозбірнях — книги шрифтом Брайля.

Спікери наголосили, що облаштування безбар’єрного простору є реальним завданням і важливо, щоб громади шукали партнерську підтримку або грантові проєкти.

Практичні рекомендації щодо толерантної взаємодії з людьми з інвалідністю та організації інклюзивних подій доступні в онлайн-посібнику «Довідник безбар’єрності», розробленому в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів».